четверг, 6 мая 2021 г.

Право на “необхідну самооборону”

 

Право на “необхідну самооборону” гарантується статтею 36 Кримінального кодексу України. Попри те що законодавство визначає критерії правомірності та встановлює чіткий перелік винятків, коли будь-яка заподіяна шкода не є перевищенням самозахисту, судова практика за цією категорією справ є дуже неоднозначною. 

“Деякі суди зважають на обставини, що виключають кримінальну протиправність необхідної оборони, тоді як інші – “закривають очі” на положення Кримінального кодексу України щодо випадків, коли будь-яка шкода не є перевищенням меж необхідної оборони. Тож ухвалюють обвинувальні вироки навіть тоді, коли суд встановлює обставини, які виключають кримінальну відповідальність”, – йдеться в дослідженні Центру демократії та верховенства права.

Згідно з чинним законодавством, не є перевищенням меж необхідної оборони й не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від:

  • нападу озброєної особи;
  • нападу групи осіб;
  • для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення.

У цих випадках особа не має бути притягнена до кримінальної відповідальності незалежно від тяжкості шкоди, яку вона заподіяла нападнику. https://zmina.info/news/atovczya-zvynuvachuyut-v-umysnomu-vbyvstvi-za-te-shho-ubyv-odnogo-z-napadnykiv-yaki-vderlys-u-jogo-dim/

Комментариев нет:

Отправить комментарий