четверг, 4 марта 2021 г.

ЗАХИСТ ПРАВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ – ПРІОРИТЕТ ПОЗА ЧАСОМ

 

ЗАХИСТ ПРАВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ – ПРІОРИТЕТ ПОЗА ЧАСОМ

Вони щодня захищали та продовжують захищати наш мир і спокій, а держава має гарантувати захист їхніх прав. Адже ці люди з бойовим досвідом, з великим потенціалом, люди, котрі свідомо зробили свій вибір – стали на захист країни. Ветерани війни та учасники бойових дій (УБД) – у трійці категорій громадян, які найчастіше потребують правової допомоги.

5 січня 2017 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які значно розширили права ветеранів війни та УБД, а також осіб, які звернулися для отримання такого статусу, щодо отримання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД). Якщо раніше ця категорія осіб могла звертатися за БВПД виключно щодо вирішення питань їхнього соціального захисту, то з 2017 року – з будь-яких питань.

З 1 липня 2015 року по 31 грудня 2020 року від ветеранів війни та УБД до системи надання безоплатної правової допомоги надійшло 43 648 звернень про надання БВПД. З них – 43 239 звернень надійшло від ветеранів війни та УБД, а 409 – від осіб, які звернулися із заявою про отримання статусу УБД.

У період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року найчастіше ветерани війни та УБД зверталися за правовою допомогою щодо:

  • оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування (19,5% від загальної кількості звернень цієї категорії суб’єктів права на БВПД);
  • державної допомоги, виплат, компенсації (7%);
  • укладення та розірвання шлюбу (5,6%);
  • стягнення аліментів або утримання (3,6%);
  • гарантій та компенсацій (3,2%).

Серед ТОП-питань, з якими військовослужбовці звертаються до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, – трудове право.

Під час дії особливого періоду за мобілізованими працівниками, а також прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі при укладенні нового контракту, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігається:

✓робоче місце, посада та середній заробіток (військовослужбовці увільняються від виконання посадових обов’язків);

✓право на щорічну відпустку (пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Трудовий стаж не переривається. Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або визнаних безвісно відсутніми до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Детально про те, які існують трудові гарантії для військовослужбовців, розповідається у відповідному розділі мобільного застосунку «Твоє право» – безкоштовному універсальному юридичному довіднику в смартфоні. Крім цього, додаток «Твоє право» містить інформацію щодо укладення контракту про проходження військової служби, звільнення та дострокове розірвання контакту, грошове забезпечення військовослужбовця, допомоги на піднайом житла, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, кредитних гарантій тощо.

Також для більшості країн Європи характерною є наявність інституту омбудсмена для військовослужбовців, завдання якого — захищати права людини й реагувати на порушення.

https://minjust.gov.ua/news/ministry/zahist-prav-uchasnikiv-boyovih-diy-prioritet-poza-chasom

вторник, 23 февраля 2021 г.

Конкурс стажування студентства в аналітичних центрах

 

Міжнародний фонд «Відродження» оголосив конкурс на участь у програмі стажувань студентів/ студенток у провідних аналітичних центрах країни. Проєкт реалізується в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні.

Аналітичні центри грають важливу роль у формуванні публічної політики держави. Саме тому в 2014 році, коли в країні розпочалися реформи, була започаткована Ініціатива з розвитку аналітичних центрів в Україні. З метою формування ринку аналітики та залучення молоді до аналітичної роботи, була розпочата програма стажувань для студентів.

Щоб стати учасником програми стажування в аналітичному центрі необхідно:

  • мати освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра та вище;
  • на момент подання заявки бути студентом/ студенткою магістерської програми, аспірантури або завершити магістратуру не пізніше, ніж рік тому;
  • бути не старше 35 років;
  • мати зацікавленість в аналітичних дослідженнях та бажання надалі працювати в аналітичному центрі;
  • мати рівень знання англійської мови Upper-Intermediate і вище.

Стажування відбуватиметься у одному з 24 аналітичних центрів, які є учасниками згаданої Ініціативи.

Учасники самі обиратимуть організації, в яких проходитимуть стажування. Особливу увагу в процесі вибору слід звертати на напрямки роботи та проєкти організацій, до яких будуть залучені стажери.

Що робитиме стажер/ стажерка?

  • готуватиме проєкти аналітичних матеріалів, як асистент аналітика, та шукатиме інформацію для аналітичних досліджень;
  • допомагатиме в організації заходів;
  • самостійно підготує один аналітичний документ, який вийде під його авторством.

 Програма матиме також навчальну складову, яка охопить наступні компоненти:

  • тренінгову програму з аналізу політики;
  • підготовку аналітичного матеріалу під час стажування.

Програма передбачає гнучкий графік,  який дозволить поєднувати стажування з навчанням. Але стажуванню слід присвячувати щонайменше 12 годин на тиждень. Формат роботи (дистанційний, змішаний чи онлайн обговорюється із приймаючою організацію, ось тут ви можете переглянути побажання кожної організації до формату роботи).

Тривалість стажування: 12  квітня – 12 листопада 2021 року.

Стажери/ стажерки щомісяця отримуватимуть стипендію в розмірі 4 508 гривень.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити анкету та надіслати її до 23.59  22 березня 2021 року.

Оголошення результатів: 12 квітня.

Перевагою у відборі учасників програми стажування буде наявність аналітичних публікацій у науково-студентських виданнях, досвід волонтерства та участі у громадських організаціях та ініціативах.

Більше інформації на сайті «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів»: www.ttdiinterns.org.ua

Якщо у вас залишилися питання щодо програми стажування, будь ласка, звертайтеся до менеджерки програми за електронною адресою golota@irf.ua.

пятница, 19 февраля 2021 г.

ЗАПОБІГАННЯ ТА СПРИЯННЯ ВИРІШЕННЮ КОНФЛІКТІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ

 

МІЖНАРОДНИЙ ФОНД “ВІДРОДЖЕННЯ” (МФВ)

Програма «Демократична практика»

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС

“ЗАПОБІГАННЯ ТА СПРИЯННЯ ВИРІШЕННЮ КОНФЛІКТІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ”

Одночасне проведення в Україні значної кількості реформ на місцевому рівні продовжує провокувати в окремих територіальних громадах певний супротив та конфлікти. Причинами таких конфліктів можуть бути різні обставини, зокрема, різна швидкість просування реформ та їх неузгодженість між собою, політичні чинники, протидія змінам з боку місцевих еліт, недостатній рівень інформування членів територіальних громад щодо суті реформ з боку органів влади та нерозуміння цих реформ місцевими жителями, тощо. Значною проблемою, зокрема, для окремих територіальних громад, є питання належного врахування та захисту інтересів сіл та селищ, що знаходяться за межами адміністративного центру територіальної громади. В окремих регіонах (перш за все, на території Закарпатської та Одеської областей) мають місце конфлікти, які штучно провокуються, та в яких активно використовується етнічний фактор.

Починаючи із 2018 року, МФВ щороку оголошував пілотні конкурси, що були спрямовані на запобігання та сприяння вирішенню конфліктів у територіальних громадах. Як засвідчили результати реалізованих за цей період 17 проєктів, є нагальна потреба у продовженні здійснення заходів із запобігання потенційних та сприяння вирішенню вже існуючих конфліктів через проведення комплексу заходів із медіації, а також активного використання інструментів місцевої демократії (проведення загальних зборів, створення та діяльність органів самоорганізації населення (далі – ОСНів) місцевих ініціатив, громадських слухань тощо).

Саме для відпрацювання таких моделей забігання та вирішення конфліктів у територіальних громадах оголошується цей конкурс.

Мета конкурсу – запобігання та сприяння вирішенню конфліктів на рівні обраних територіальних громад, які можуть виникати / виникають при реалізації реформи місцевого самоврядування, медичної реформи та реформи освіти, які обумовлюються різними факторами (зокрема, етнічними), через забезпечення активної участі місцевого населення у впровадженні реформ із використанням передбачених законодавством України форм місцевої демократії та медіацію конфліктів.

Учасники конкурсу: До участі у конкурсі запрошуються громадські організації, громадські спілки, органи самоорганізації населення (ОСНи) та благодійні організації, які мають щонайменше трирічний досвід практичної роботи у сфері розвитку місцевої демократії та / чи медіації конфліктів у територіальних громадах. Учасники конкурсу можуть бути зареєстровані у будь-якому регіоні України.

Пріоритети конкурсу:

Проєктна пропозиція може передбачати такі види діяльності (наведений перелік не є вичерпним):

  • визначення проблем при імплементації реформ в обраних територіальних громадах, які вже стали причиною виникнення конфліктів, або які можуть спровокувати виникнення таких конфліктів;
  • запобігання та медіації конфліктів в обраних територіальних громадах та здійснення заходів для мінімізації ризиків виникненню нових подібних конфліктів у майбутньому;
  • забезпечення активної участі місцевого населення у впровадженні реформ із використанням передбачених законодавством України форм місцевої демократії (органи самоорганізації населення, загальні збори членів територіальних громад за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо);
  • розробка, публічне обговорення та лобіювання проєктів місцевих нормативно-правових актів, які передбачатимуть покращення / створення умов для розвитку та реалізації форм місцевої демократії (статути територіальних громад, положення про певні форми місцевої демократії, зміни до них, цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства тощо), зокрема, для представлення та захисту інтересів сіл та селищ, що знаходяться за межами адміністративного центру територіальної громади;
  • надання зацікавленим членам територіальних громад, ініціативним групам, інститутам громадянського суспільства правової допомоги, консультативних, інформаційних, методичних, організаційних та інших видів послуг у процесі реалізації ними передбачених законодавством України форм місцевої демократії, в т.ч. при взаємодії із органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, правоохоронними органами, судовими органами тощо. Означена діяльність має бути зосереджена переважно у селах та селищах, що знаходяться за межами адміністративного центру територіальної громади;
  • допомога із створення органів та / чи підтримці діяльності ОСНів, а також сприяння розвитку місцевих ініціатив у селах та селищах, що знаходяться за межами адміністративного центру територіальної громади;
  • інформування громадськості про хід реалізації проєкту, його результати та поширення кращого досвіду (історій успіху) серед місцевих громад через ЗМІ, Інтернет, нові медіа.

Просимо взяти до уваги!

Термін реалізації проєкту – 10 місяців. Планований термін початку реалізації проєктів –
1 травня 2021 р.

За підсумками конкурсу передбачається підтримати орієнтовно 6 проєктних пропозиції, які будуть реалізовуватися в різних регіонах України (не більше одного проєкту з одного регіону).

Діяльність за кожним проєктом має реалізовуватися щонайменше на території двох територіальних громад, обраних учасником конкурсу.

Учасники конкурсу мають забезпечити співфінансування діяльності за проєктом у розмірі щонайменше 20% від суми, що запитуються від МФВ. Співфінансування може бути у вигляді власного внеску або внеску із інших джерел у матеріальній або нематеріальній формі (наприклад, волонтерська працю залучених до виконання проєкту осіб, безкоштовне користування приміщенням для проведення заходів, тощо).

Як окремі додатки проєктна пропозиція має містити:

  • обґрунтування причин / доцільності обрання кожної з територіальних громад, на території яких передбачається здійснювати проєктну діяльність із чітким визначенням проблем при імплементації реформ, над вирішенням яких планує працювати учасник конкурсу;
  • орієнтовний план та опис конкретних заходів щодо запобігання та медіації конфліктів в обраних територіальних громадах із урахуванням наявної ситуації;
  • розгорнутий план та опис конкретних заходів лобіювання прийняття розроблених в межах проєкту нормативно-правових актів відповідним органом місцевого самоврядування чи його посадовими особами (якщо це передбачено проєктною пропозицією);
  • листи від партнерських організацій, що засвідчують готовність партнерів взяти участь у реалізації проєкту та описують характер цієї участі (надаються у разі, якщо проєкт планується реалізовувати в партнерстві з іншими громадськими об’єднаннями, благодійними організаціями, ОСНами, ЗМІ тощо).

Проєктна діяльність має передбачати широке інформування громадськості про хід реалізації проєкту та його результати.

Переможці конкурсу матимуть можливість отримати додаткові знання щодо медіації конфліктів в межах діяльності, здійснюваної безпосередньо МФВ. Учасники конкурсу мають передбачити у бюджетах власних проєктних пропозицій витрати на проїзд для двох своїх представників для участі у двох дводенних навчальних заходах, які будуть організовані МФВ. Витрати на проживання та харчування в під час таких заходів до бюджету проєктної пропозиції закладати не треба.

Проєкти, що не відповідають цим вимогам, розглядатися не будуть.

Перевага надаватиметься проєктам, які:

  • проєктним пропозиціям, які охоплюють якомога більшу кількість пріоритетів конкурсу;
  • подано учасниками конкурсу, що мають попередній щонайменше ніж трирічний досвід виконання проєктів із розвитку місцевої демократії та / або медіації конфліктів у територіальних громадах;
  • передбачаються діяльність із сприяння запобіганню та / чи сприяння вирішенню конфліктів, в яких активно використовується етнічний фактор, на території Закарпатської та Одеської областей;
  • спрямовано на здійснення діяльності, яка окрім подолання конфліктів (за наявності таких в обраних територіальних громадах), передбачає здійснення комплексу заходів для запобігання конфліктів у майбутньому;
  • передбачають активне використання форм місцевої демократії, зокрема, на території сіл та селищ, що знаходяться за межами адміністративного центру територіальної громади;
  • передбачають використання інтерактивних методик при проведенні різноманітних публічних заходів за проєктом (якщо проєктною пропозицією заплановано їх проведення);
  • містять чіткий план залучення додаткового фінансування з інших джерел.

Критерії, за якими буде здійснюватися оцінка проєктних пропозицій:

  • відповідність поданої проєктної пропозиції меті й пріоритетним напрямам конкурсу;
  • зрозумілість мети проєктної пропозиції, відповідність завдань та діяльності за проєктом його меті;
  • орієнтація проєктної діяльності на сприяння проведенню реформ на національному та місцевому рівнях;
  • прогнозований вплив проєкту на досягнення позитивних змін, залучення органів влади й інститутів громадянського суспільства до досягнення цих змін;
  • спрямованість на подолання конфронтації між учасниками конфліктів;
  • комплексність підходів до вирішення проблем;
  • попередній досвід учасника конкурсу у проведенні діяльності, передбаченої проєктною пропозицією;
  • реалістичність виконання проєкту, наявність чіткого плану його реалізації, ефективність запропонованих механізмів реалізації ідей проєкту, визначеність очікуваних результатів;
  • врахування принципів гендерної рівності і недискримінації під час формулювання проєктної пропозиції;
  • зваженість бюджету, наявність співфінансування проєкту;
  • передбачає мережеву (коаліційну) співпрацю, в тому числі між різними регіонами країни;
  • широке інформування громадськості про хід реалізації проєкту та його результати;
  • життєздатність проєкту після завершення його реалізації, зокрема шляхом інституціалізації досягнутих результатів;
  • наявність оприлюдненого учасником конкурсу змістовного та фінансового звітів за попередній календарний рік.

Загальний бюджет конкурсу – 2 100 000 гривень.

Оптимальний розмір гранту – 320 000-370 000 гривень.

Останній термін подання проєктних пропозицій – 12 березня 2020 року (15:00 за київським часом).

Оголошення результатів – до 15 квітня 2021 року.

Зверніть увагу!

Проєктну пропозицію з додатками слід зареєструвати на сайті МФВ, скориставшись сервісом «Електронний конкурс». Усі документи до проєктної пропозиції мають бути додані у форматі .doc, .docs, .xls, .xlsx або .pdf. Максимальний розмір кожного із додатків не може перевищувати 8 Mb.

Проєктні пропозиції, які будуть зареєстровані на сайті МФВ після 15:00 12 березня 2021 року за київським часом, не розглядатимуться.

Програма не надає грантів політичним партіям, релігійним громадам, приватним (фізичним) особам, а також суб’єктам господарювання, які мають на меті отримання прибутку.

Проєктні пропозиції, подані в інший спосіб, окрім названого вище, не розглядатимуться.

Подані на конкурс матеріали не повертаються і не рецензуються.

Про результати конкурсу всіх його учасників буде повідомлено електронним листом.

Остаточне рішення щодо проєктної пропозиції перегляду не підлягає.

Причини відмови в підтримці проєктної пропозицій не повідомляються.

Зверніть увагу, що консультацій щодо оформлення проєктних пропозицій не надають телефоном. У разі виникнення додаткових запитань, будь ласка, звертайтеся до 9 березня 2021 р. на електронні адреси lutsishina@irf.ua та orlovsky@irf.ua.

Работа для медиков в Польше. Вакансии


 

среда, 17 февраля 2021 г.

ВІДНОВНЕ ПРАВОСУДДЯ – НОВИЙ ПІДХІД РЕАГУВАННЯ НА ЗЛОЧИН, ВЧИНЕНИЙ НЕПОВНОЛІТНІМИ


 ВІДНОВНЕ ПРАВОСУДДЯ – НОВИЙ ПІДХІД РЕАГУВАННЯ НА ЗЛОЧИН, ВЧИНЕНИЙ НЕПОВНОЛІТНІМИ
Інколи один необачний вчинок – крадіжка, хуліганство тощо – може зіпсувати дитині все життя, довівши її до в’язниці. Але є альтернативний шлях – примирення неповнолітнього правопорушника з потерпілим, відновлення соціальних зв’язків із суспільством. Це і є відновне правосуддя.Сучасна міжнародна і європейська концепція захисту прав людини тяжіють до тенденції відмови від виключно каральної реакції на злочин, яка не може належним чином забезпечити як права осіб, які його вчинили, так і потерпілих. Тому світова, зокрема європейська спільнота давно почали закріплювати новий підхід до кримінального процесу, який реалізується саме через концепцію відновного правосуддя.За останні кількадесят років було прийнято низку міжнародних нормативно-правових документів щодо застосування відновного правосуддя. Зокрема, Рамкове рішення Ради Європейського Союзу «Про положення жертв у кримінальному судочинстві», прийняте 2001 року, зобов’язує всі держави ЄС поширювати медіацію в кримінальних справах та забезпечувати прийняття до розгляду будь-які угоди між жертвою та правопорушником, досягнуті в процесі медіації; Резолюція Ради з соціальних та економічних питань ООН, прийнята 2002 року, рекомендує всім державам розробляти та впроваджувати програми відновного правосуддя у національне кримінальне судочинство.Слідуючи кращим європейським та світовим практикам, з 2019 року в нашій державі впроваджений пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». Наразі він вже поширений на всю територію України.Ця програма застосовується за чотирьох умов:є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;якщо неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;якщо неповнолітній визнає факт вчинення ним злочину;і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.Між неповнолітнім та потерпілим укладається медіаційна угода. Далі неповнолітній працює з психологом і обов’язково проходить призначені ресоціалізаційні заходи — це і є особливістю пілотного проєкту.Якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, успішно пройде етап ресоціалізації – має шанс бути звільненим від кримінальної відповідальності. Така дитина не отримає «клеймо» злочинця.Як свідчить практика, саме успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є реальною підставою для звільнення їх від відповідальності. На кінець 2020 року прийнято рішення суду щодо звільнення 84 неповнолітніх від кримінальної відповідальності.Програма дає можливість підліткам не розлучатися зі своїми батьками, рідними та близькими, не потрапляти під негативний вплив осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, продовжувати навчання у школах та інших навчальних закладах усіх рівнів, займатися спортом, працювати та прагнути стати свідомими і відповідальними громадянами України.

четверг, 11 февраля 2021 г.

ЮРИДИЧНА КЛІНИКА

 

В Краматорську запрацювала Юридична кліника Донбасського Інстітуту Техніки та менеджменту, яку підтримують Краматорська міська рада, Безоплатна Правова Допомога, Координаційна Рада ВПО та правозахисні організації - БФ Карітас Краматорськ, Приймальня Української Гельсінської Спілки з прав людини, ГО Гуманітарна Рада. Планують приєднатись ще декілька організацій. Майбутні правники будуть надавати консультації всім мешканцям міста та ВПО безкоштовно під наглядом та за підтримки досвідчених фахівців таким чином набуваючи необхідного досвіду, а містяни отримуватимуть юридичну допомогу. До діяльності планують долучитись ще декілька організацій. В майбутньому планується також відкриття школи параюристів

четверг, 4 февраля 2021 г.

Щеплення від COVID-19 для іноземців. Правила

 

Реєстрація на вакцинацію від COVID-19 почалася 15 січня. Іноземці, які проживають у Польщі, також можуть пройти вакцинацію. Є одна умова - вони повинні бути тут легально.


У другій половині грудня Єврокомісія схвалила вакцину проти коронавірусу, розроблену компаніями Pfizer і BionTech на ринку ЄС. Раніше рішення про схвалення вакцини було прийнято Європейським агентством з лікарських засобів.

Всього Польща закупила вакцини у виробників: Astra Zeneca, Janssen Pharmaceutica NV / Johnson & Johnson, Pfizer / BioNTec, CureVac, Moderna. Передбачається, що весь процес вакцинації більшої частини населення країни обійдеться у 2,4 мільярда злотих. Уряд хоче вакцинувати 31 мільйон осіб.

четверг, 28 января 2021 г.

ЗАХИСТ ПРАВ ВПО: ЗАДОВОЛЕНО 93% ПОЗОВІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ

ЗАХИСТ ПРАВ ВПО: ЗАДОВОЛЕНО 93% ПОЗОВІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ

Упродовж 2020 року від внутрішньо переміщених осіб до системи безоплатної правової допомоги надійшло понад 4,5 тис. звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги. Майже половина правових проблем ВПО — трохи більше 2 тис. звернень — пов’язана зі збройним конфліктом на Сході України. При цьому 93% поданих до суду позовів з цих категорій справ завдяки роботі юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, задоволені повністю або частково.

«Проблеми, з якими звертаються внутрішньо переміщені особи до системи БПД,  змінюються. Якщо раніше переважна більшість правових проблем ВПО була прямо чи опосередковано пов’язана зі збройним конфліктом, то тепер це питання щодо цивільних справ, які хвилюють більшість клієнтів системи безоплатної правової допомоги. Це свідчить про зростання рівня реінтеграції ВПО у наші громади», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Найчастіше внутрішньо переміщені особи зверталися щодо порядку розгляду і вирішення цивільних справ (32% від усієї кількості звернень ВПО), вирішення спорів у сфері сімейного права (18%), цивільного та адміністративного права (по 14%), а також пенсійного права (6%).

Якщо взяти справи за зверненнями ВПО, які прямо чи опосередковано пов’язані зі збройним конфліктом на Сході України, то можна умовно виокремити як такі, що стосуються: встановлення фактів, що мають юридичне значення; пенсійні справи, соціальні виплати; компенсація за шкоду, завдану здоров’ю та майну; податкові та трудові спори.

Загалом упродовж 2020 року надійшло 2 036 звернень про надання БВПД у цих категоріях справ. Юристи системи БПД та адвокати, призначені для надання БВПД внутрішньо переміщеним особам, підготували та подали до суду 1 998 позовів. За результатами їхнього розгляду суди винесли 1 745 рішень про задоволення позову повністю, 111 — про задоволення позову частково, 4 — про відмову у задоволенні позову, 14 — про повернення позову та 12 —  про залишення позову без розгляду.

«Торік було подано до суду 1298 заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зокрема, про встановлення факту народження та смерті, родинних відносин, належності правовстановлюючого документа особі, проживання за певною адресою, навчання, припинення трудових відносин, перебування у трудових відносинах тощо. Судами повністю задоволено 1290 таких заяв. Розгляд справ по 8 заявам наразі триває», — розповіла начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Наталія Марчук.

Загалом, завдяки професійній роботі працівників місцевих центрів та бюро правової допомоги, а також адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, досягнуто позитивних результатів у 1 856 судових справах із захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, що пов’язані зі збройним конфліктом на Сході України. Це становить 93% від загальної кількості поданих до суду позовів та заяв окремого провадження. Крім того, наразі в роботі адвокатів та працівників центрів перебуває 38 таких справ. Також в судах триває розгляд 138 справ.

Як отримати правову допомогу:

  • зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
  • звернутися до місцевих центрів та бюро (контакти на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/)
  • поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
  • прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/
  • у мобільному застосунку «Безоплатна правова допомога». Завантажуйте у Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR
  • у мобільному застосунку «Твоє право». Завантажуйте за посиланням https://bit.ly/3iorbkE

Для отримання безоплатної вторинної правової допомоги внутрішньо переміщені особи мають надати такі документи:

  1. паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  2. реєстраційний номер облікової картки платника податків такої особи та/або її представника, опікуна, піклувальника;
  3. довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Надати документи можна як особисто, звернувшись до одного з місцевих центрів з надання БВПД, так і через електронні засоби зв’язку.

 https://minjust.gov.ua/news/ministry/zahist-prav-vpo-zadovoleno-93-pozoviv-povyazanih-iz-zbroynim-konfliktom

среда, 27 января 2021 г.

БІЛЬШІСТЬ СИСТЕМНИХ СПРАВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА РОЗГЛЯДІ В ЄСПЛ, ВИМАГАЮТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН

 


https://minjust.gov.ua/news/ministry/ivan-lischina-bilshist-sistemnih-sprav-yaki-perebuvayut-na-rozglyadi-v-espl-vimagayut-zakonodavchih-zmin

ІВАН ЛІЩИНА: БІЛЬШІСТЬ СИСТЕМНИХ СПРАВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА РОЗГЛЯДІ В ЄСПЛ, ВИМАГАЮТЬ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН

Справи щодо тривалості судового розгляду в Україні — серед лідерів загальної статистики по кількості справ у Європейському суді з прав людини. Про це зазначив заступник Міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина в інтерв’ю виданню «Юридична газета».

«У нас, на жаль, настільки розбалансована система державного управління, що безлад спостерігається практично у всіх сферах буття країни, що призводить до рішень Європейського суду з прав людини щодо порушення прав громадян, передбачених в Європейській конвенції. Є порушення Конвенції у сферах державної реєстрації юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб-підприємців, неналежні умови утримання в місцях позбавлення волі, катування в поліції, невиконання рішень судів державними підприємствами тощо. Та все ж якщо брати загальну статистику по кількості справ, то найбільше з них у нас на тему тривалості судового розгляду і тривалості тримання під вартою. Відсутність діалогу між державними органами раніше стала головною причиною накопичення великої кількості справ щодо тривалого судового розгляду. Україна — чи не єдина країна, яка нічого не робить для того, щоб запровадити внутрішні механізми захисту права на суд протягом розумного строку», – розповів Іван Ліщина.

Саме тому, за його словами, і виникла ідея створити спеціальну урядову комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ. Ідея полягає в тому, щоб не Міністерство юстиції «бігало по колу», а щоб кожен орган державної влади розумів своє завдання та отримував його від спеціальної комісії з головуючим віцепрем'єром. Для того, щоб узгодити взаємодію між органами влади, і була створена ця комісія.

Як розповів заступник Міністра юстиції, вже відбулося 2 засідання Комісії: щодо невиконання державою судових рішень та щодо катувань у поліції.

«По першому засіданню було прийнято «Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 р.» Ми офіційно визнали цю проблему,  бо вона виникла у 1999 р., а до 2020‑го країна жодного разу не визнала офіційно її наявність, та разом з іншими органами підготували план її вирішення, який, сподіваюся, найближчим часом буде прийнято Кабміном.

З приводу катувань у поліції Генпрокуратурою було підготовано концепцію подолання цієї проблеми, яку було попередньо прийнято. Після доопрацювання направимо її до Кабміну», – повідомив заступник очільника Мін’юсту.

Цього ж року, говорить Іван Ліщина, спеціальна урядова комісія з питань виконання рішень ЄСПЛ займатиметься такими системними проблемами, як умови утримання в місцях позбавлення волі, тривалість судового розгляду і, ймовірно, питання свободи зібрань.

«Більшість наших системних справ вимагають тих чи інших змін до законодавства. Адже для того, щоб виконати рішення ЄСПЛ, недостатньо просто сплатити компенсацію. Абсолютно очевидний приклад — справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Бурмич та інші проти України», де Комітет міністрів Ради Європи прямо вимагає від нас комплексного пакету законів, який би вирішував проблему. Така сама історія з тривалістю судового розгляду — необхідно встановити механізм або прискорення, або компенсації, або того і того разом. Треба прийняти відповідне законодавство, яке дозволило б переглядати такі ситуації», – розповів Іван Ліщина.

Крім того, заступник Міністра юстиції повідомив, що наразі в Європейському суді з прав людини перебуває понад 10 тисяч заяв відносно України. Але при цьому 7 тисяч із них, за оцінкою самого Суду, — це заяви, пов'язані з окупованими територіями. «ЄСПЛ нам ще їх не надсилав, але я знаю, що дуже багато заяв, які подаються з окупованих територій. Наскільки я розумію, це окрема програма РФ, спрямована на створення відповідного іміджу України», – припустив Іван Ліщина.

четверг, 14 января 2021 г.

Украина против России

 

Постановление Большой палаты по межгосударственной жалобе

В своем решении по делу Украина против России ( относительно Крыма) Суд признал жалобу частично приемлемой. Решение будет принято позже.

Дело касается утверждений Украины о систематике («административной практике») нарушений Европейской конвенции о правах человека Российской Федерацией в Крыму.

Во-первых, Суд определил масштаб рассматриваемого вопроса и постановил, что необходимо решить, была ли предполагаемая картина нарушений прав человека Россией в Крыму в соответствующий период, а именно с 27 февраля 2014 г. по 26 августа 2015 г. допустимый. Суд постановил, что в данном деле он не был призван решать, был ли прием Крыма в соответствии с российским законодательством в состав России законным с точки зрения международного права.

вторник, 8 декабря 2020 г.

5й форум «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави»

5й ФОРУМ «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави», 9-10 грудня 2020

9 та 10 грудня у форматі відеоконференції відбудеться 5й форум «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави».

Захід організовується Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Міністерством розвитку громад та територій України, Донецькою та Луганською обласними державними адміністраціями за підтримки Ради Європи.

Мета форуму: обговорення стану та перспектив розвитку місцевого самоврядування в Україні загалом і, зокрема, в Донецькій та Луганській областях, перш за все актуальних питань законодавчого регулювання, європейського досвіду та стандартів у відповідній сфері.

Протягом форуму планується проведення 7 тематичних дискусій:

1.       Розвиток місцевого самоврядування: здобутки та виклики, стратегія і наступні кроки.

2.       Організація системи органів виконавчої влади.

3.       місцеві вибори 2020: моніторинг та рекомендації для України.

4.       Згуртованість громади: громадська участь, включеність різних категорій населення до прийняття рішень на місцевому рівні.

5.       Місцеве самоврядування для внутрішньо переміщених осіб, національних меншин та інших соціально-вразливих категорій населення.

6.       Виклики Covid – 19: практики в України та Європі.

7.       Реорганізація органів місцевого самоврядування у зв'язку зі змінами адміністративно-територіального устрою України.

Близько 50 спікерів і спікерок у двох студіях та онлайн, серед них:

-          Андрій КЛОЧКО, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

-          Олександр КОРНІЄНКО, Народний депутат України, голова підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

-          Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин

-          Олексій ЧЕРНИШОВ, Міністр розвитку громад та територій України

-          В’ячеслав НЕГОДА, Заступник Міністра розвитку громад та територій України

-          Павло КИРИЛЕНКО, Голова Донецької обласної державної адміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації

-          Матті МААСІКАС, Голова Представництва ЄС в Україні

-          Клаудіа ЛУЧІНІ, Директорка Директорату людської гідності, рівності та врядування Ради Європи

-          Ешлі МАЛРУНІ, Радниця, Голова Відділу міжнародного розвитку Посольства Канади в Україні

-          Ніколь РУДЕР, Директорка Швейцарського бюро співробітництва в Україні, Посольство Швейцарії в Україні

Цільова аудиторія форуму: представники/-ці органів місцевого самоврядування з усіх регіонів України.

Захід відбудеться онлайн (на платформі Zoom).

Реєстрація відкрита за посиланням https://forms.gle/iSy7ZwSZPKTYzSax8